Олександр Довженко – ім’я, яке відоме кожному, хто цікавиться світовим кінематографом. Як фундатор українського поетичного кіно, він став взірцем для майбутніх кінорежисерів. Його творіння, такі як “Земля”, “Зачарована Десна” та “Ніч перед боєм”, залишаються визнаними класиками, які досі вивчають у школах. У цій статті ми розповідаємо цікаві маловідомі факти про життя і творчість митця.
Дитинство та походження
- Олександр Довженко народився в селі В’юнище, нині частина Сосниці на Чернігівщині, в родині хліборобів Петра та Одарки. Батьки мали 14 дітей, але лише двоє дожили до працездатного віку.
- Його родина походила з козацького стану, і прізвище “Довженко” походить від слова “довгий”, що відображало їхню статуру.
- В автобіографічній кіноповісті “Зачарована Десна” Довженко згадував про смерть чотирьох братів через хворобу за одну ніч.
- Олександр любив співати й грав на гітарі чи балалайці. Весняні розливи Десни, мальовничі поля та любов до природи сильно вплинули на його кінороботи.
- Ніхто у родині Довженка не вмів писати, грамоту знав лише дід Семен, який був у родині за бухгалтера.
- До кінця життя режисер так і не навчився плавати, хоча провів всі юні роки на Десні.
Освіта та юність
- Малому Сашкові навчання давалося легко, він був відмінником у школі, любив математику та малювання.
- Однокласники згадували, що Довженко був цікавим співрозмовником, який збирав навколо себе багато дітей та розповідав їм цікаві історії.
- Майбутній режисер любив малювати і малював портрети своїх однокласників на перервах у школі.
- У 1911 році він вступив до Глухівського вчительського інституту, що стало можливим завдяки стипендії. Після закінчення інституту працював учителем на Житомирщині.
- Насправді, Довженко ніколи не хотів бути вчителем. Утім він не мав вибору, адже в ті часи діти селян могли вступати або в духовну школу й після цього в університети, або в педагогічні виші.
Революційна діяльність та еміграція
- У 1918–1919 роках Довженко воював у лавах армії УНР проти більшовиків. Після арешту більшовиками його врятував представник партії боротьбистів Василь Еллан-Блакитний.
- Згодом Довженко працював у Наркоматі закордонних справ, а за кордоном почав цікавитися малюванням та став художником-експресіоністом.
- На чужині відбулося його культурне дорослішання – майбутній режисер дивився європейське кіно, відвідував театри, знайомився з людьми з цієї сфери й навіть зміг влаштувати відносно велику власну виставку своїх власних художніх робіт.
- У 1923 році Довженко повернувся до України, де посту
- пово перейшов у світ кіно. У 1928 році він випустив свій перший успішний фільм “Звенигора”. Наступні фільми “Арсенал” та “Земля” здобули світове визнання, але останній був заборонений в СРСР.
Кар’єра в кіно
- Напочатку кінокар’єри Довженко знімав для дітей, але ці кінороботи не набули великої популярності.
- Справжній успіх до режисера прийшов із його трилогією “Звенигора-Арсенал-Земля”. До збірки увійшли найвідоміші фільми режисера.
- Попри складнощі, “Земля” стала одним з найкращих фільмів усіх часів. Довженка називають предтечею українського поетичного кіно, а його новаторські методи вплинули на світовий кінематограф. Стрічка входить у дванадцятку найкращих фільмів усіх часів і народів, а за версією ЮНЕСКО є однією з п’яти головних стрічок у світовій історії.
- З початком Другої світової війни він просив дозволу працювати документалістом, але отримав відмову. Тоді Довженко пішов на фронт як доброволець і працював воєнним журналістом. Його кіноповість “Україна в огні” викликала обурення Сталіна і була заборонена.
Особисте життя
- Олександр Довженко одружився з Варварою Криловою у 1917 році, а офіційно зареєстрував шлюб у 1923 році. Варвара здобула освіту в гімназії та володіла кількома іноземними мовами
- Разом з чоловіком Варвара поїхала у закордонне відрядження, де важко поранила коліно.
- Переїзд до Одеси спричинив кризу у стосунках Довженка з Варварою. У 1933 році у них народився син Вадим, якому мати дала прізвище Чазов.
- Довженко був дуже популярний серед жінок і мав численні захоплення.
- З 1925 року, після переїзду до Одеси, його фактичною дружиною стала акторка та майбутня режисерка Юлія Солнцева. Попри це, він кілька разів повертався до Варвари, але зрештою знову залишався з Юлією.
Останні роки та спадщина
- Довженко жив у період тоталітарного режиму, який прагнув поширювати свою пропаганду через кіно. Щоб мати змогу працювати режисер був вимушений знімати і замовні пропагандистські фільми.
- Після війни режисер був під постійним тиском влади. Його звільнили з посади художнього керівника Київської кіностудії та заборонили знімати фільми.
- Приїхати на батьківщину режисер зміг лише у 1952 році, коли почали будувати Каховську ГЕС. Довженко збирався зняти про це фільм. Але згодом зрозумів, що внаслідок спорудження станції буде зруйнована навколишнє середовище та історичні місця Запорізької Січі.
- Олександр Довженко помер у Москві в 1956 році, там його і поховали. Митець залишив по собі безсмертну спадщину, що продовжує надихати нові покоління.
- У щоденнику він писав, що мріє, щоб його серце було поховано в Україні, але цей заповіт так і не вдалось втілити.
Життя та творчість Олександра Довженка – це яскравий приклад самовідданості мистецтву, щирості та глибокого патріотизму. Його роботи й досі актуальні, адже вони порушують вічні теми: кохання, життя і смерть, сенс людського буття. Довженко зумів не лише майстерно володіти словом, але й віртуозно використовувати камеру, створюючи кіношедеври, які зачаровують глядачів по всьому світу.
Спадщина Довженка неоціненна. Він назавжди вписав своє ім’я в історію української та світової культури, ставши одним із найвидатніших діячів кіномистецтва XX століття. Його твори й досі надихають нові покоління митців та просто небайдужих людей, які прагнуть до краси, правди та свободи.