Музика – це мова, яку розуміє кожне серце. Навіть якщо в ньому досі не звучали великі слова. Вона супроводжує нас у радості й тузі, надихає, лікує й повертає сили, коли їх здається обмаль. Недарма про музику написано безліч поетичних рядків. Вона сама народжує поезію. Нижче зібрані гарні авторські вірші про музику українською мовою. Їх можна читати для душевного натхнення або використовувати у власних побажаннях та текстах.
Гарні вірші про музику
Чудові вірші про музику написала Надія Красоткіна.
Спасибі, музико, що ти у серці є
О! Музика! Найбільше в світі диво!
У ній найвищі, світлі почуття.
Вона звучить і ніжно, і красиво…
Не стало б музики і не було б життя.
А музика на подвиг надихає,
І крила для польоту надає.
Нічого кращого, як музика, немає.
У ній натхнення, щастя, радість є.
У ній життя і помисли високі,
Любов і ніжність, мрії, солов’ї…
І з музикою ми не одинокі,
Вона нас піднімає на крилі
Й несе у чисту синяву небесну,
І очищає, сили надає…
І танеш враз під музику чудесну…
Спасибі, музико, що ти у серці є.
А музика натхненна і жива
Хвилини музики і серце завмирає,
А музика натхненна і жива.
Душа піднесена аж до зірок злітає,
Звучать у ній палкі й живі слова.
Й любові стільки, що зірок сягає…
Несуть чарівні крила в небеса.
Душа від щастя й радості співає,
А навкруги безмежжя і краса.
О! Музика! Це надзвичайне диво,
Що сили і натхнення додає.
Це для душі людської так важливо —
В ній таїна і загадка в ній є.
Вона серця любов’ю напуває,
Веде у дивну казку чарівну.
Нічого кращого від музики немає…
Вона в душі пробуджує весну.
Музика краси
Душа настроєна на сприйняття краси.
Можливо, що краса теж виділяє хвилі.
Чому ж хвилює мене крапелька роси
І білі хмарки в синім небі милі?
Чому тривожить так ромашки білий цвіт?
В осіннім лісі серце завмирає?
До себе зорі кличуть у політ,
І спокою моя душа не знає?
Лунає музика, пливе і душу рве,
Своїм звучанням душу розтинає.
Ця музика краси — в мені живе
І ні на мить мене не покидає.
О, музико
О! Музика! Які в ній почуття!
Це для душі потужні, дужі крила…
У ній любов, страждання і життя,
Натхнення, світло і велика сила.
Все чисте, дивне і чарівне все,
Найкраще в світі, що лиш може бути.
Вона у Всесвіт, в Небеса несе,
Цих почуттів ніколи не забути.
Душа летить так легко на крилі
У світлий простір радості й любові…
Несе з собою радощі й жалі,
І почуття не висловлені в слові…
На крилах музики
Чогось так сумно… Я й сама не знаю.
І настрою цей дощ не додає.
Я дощову погоду не вітаю,
Щось сумовите у природі є…
Я музику ввімкну, нехай лунає!
Від неї стане легше хоч на мить.
І от в душі троянда розквітає,
І от моя душа кудись летить.
Увись, увись, туди, де сонце сяє,
Де гарні квіти на лугах цвітуть.
І ластівка під хмарами літає…
У світ чарівний, де казки живуть.
Я розчинилась в звуках і літаю,
А все земне не варте ні гроша…
Лечу на крилах музики до раю
І стала світла та легка душа…
Музика
О! Музика! Яке це справді диво,
Вона підносить в сині небеса,
Ти невагомий і летиш щасливо,
А навкруги простори і краса.
І стільки щастя, радості легкої,
Любові, світла, ласки навкруги.
Краси божественної, неземної,
Реальність враз втрачає береги...
А хвиля музики тебе несе, гойдає.
Відносить в загадковії світи.
І вабить душу, ніжно пригортає.
Частинкою її стаєш і ти.
І все земне уже неактуальне,
А лише музика в душі твоїй луна.
То спрагла, лагідна, а то печальна,
Але тобою випита до дна.
Наснилась музика
Мені наснилась музика небесна,
Така чарівна, аж душа німіє.
Прекрасна, світла, радісна, чудесна…
Прокинулась. А за вікном сіріє.
Осінній ранок тихо прокидався,
У сивому тумані, в прохолоді…
Та він для мене неземним здавався,
Хоч менше фарб лишилося в природі.
Хоч вже ніде й листок не стрепенеться,
Бо облетіло листячко й немає.
В росі сріблястій сонце не займеться,
Та музика в душі моїй лунає
І піднімає, і дарує крила,
Несе мене у далеч, обнімає…
О, музика! Чарівна, ніжна, мила…
Вона мене із днем новим вітає…
І я щаслива, все довкіл чудово.
І краще в світі просто не буває,
А ранок чарівний, усе казково,
Бо музика велику силу має.
Музика осіння
На срібних струнах бабиного літа
Осіння тиха музика заграла.
Уся земля росою вранці вмита
Свою одвічну пісню заспівала.
Ключі пташині в небо піднялися.
Є нотний стан — лиш ноти записати...
Мелодії над світом розлилися...
Любити й жити треба поспішати...
Світ незбагненний, дивовижна казка.
Тут стільки щастя, музики і дива!
Від сонечка струмує ніжна ласка.
Я йду по жовтій осені щаслива.
А музика осіння тихо ллється
І будить струни серденька, лунає...
То сумно зазвучить, то засміється...
І душу знову в юність повертає...
Як добре, що ми пам’ятаєм той час,
Коли оперета збирала всіх вас.
Ці ноти і звуки ще й досі звучать,
Це люди співають - не можуть мовчать.
Той час залишився в серцях і піснях,
Як спогад про сцену і спалах в очах.
І музика вічна живе серед нас,
Як символ натхнення і творчості час.
І сцена у серці! То пам’ять жива,
Яка, мов джерЕло, в душі ожива.
Це музика часу, тих давніших днин...
Сьогодні за них вам сердечний уклін. Микола Цуканов
Ліна Костенко також написала вірш про музику:
Ішли музики із весілля.
Цимбали, бубон і скрипаль.
Місток вузенький над потічком!
З якої тут ступить ноги?
Тут як не ступиш, то не втрапиш.
Іще цимбали й скрипку втратиш.
Двигтить місточок у дві дошки.
— Не бійтесь, куме, іще трошки!
Гукніть сусідам і родині,
що ми уже посередині!
Та вдарте в бубон з тої прикрості.
Де страшно так, то тра навприсядки.
Мені здається, музика — космічна.
Найбільш космічна із усіх мистецтв.
Я часом думаю, що музика походить
ще з позивних із космосу крізь хаос.
А особливо — скрипка і орган.
В його акордах чутно кроки Бога.
Ці вірші можна використати до свята – дня музики. Вони чудово передають всю її красу та неповторність.
Короткі вірші про музику для дітей
Музика - подих душі без слів,
Шепіт надій і далеких снів.
Слухаєш - і світ ожива враз:
Те, що мовчало, промовить за нас.
Де звучить музика - там тепло,
Навіть коли за вікном на зло
Вітер колише чужі жалі -
Ноти торкаються до землі.
Музика входить у серце тихо,
Наче світанок у нічну тишу.
В ній є свобода, в ній є розрада,
В ній можна сповідь свою сховати.
Іноді музика - то ми самі,
Розлиті в акордах, у кожному з них.
Вона повторює наші думки
І збирає в долоні розкиданий сміх.
Сутінок впав, і місто змовкає,
Та в темряві музика двері відчиняє.
Вона у вікнах, у світлі ліхтарів,
У тиші, що дихає між двох дворів.
Барабан гуде: "Тум-тум-тум!"
Веселі діти йдуть у шум,
Бо музика їх вчить стрибати,
І музику свою співати!
Скрипка плаче, скрипка співає,
Ніби соловейко в гаю.
Вона струнами грає-грає,
У пісні чарівній стонає.
Білі клавіші, чорні ряди,
Як струмочки, біжать музичні води.
Грає піаніно - пісня ллється,
І душа дитини радісно сміється.
Чуєш, вітер у гілках свистить?
Це мелодія, що ліс дарує.
А он пташка пісню голосить,
Кожна нотка в серце залітає.
Музика має дивовижну здатність відкривати в людині те, що вона сама в собі не помічала. У кожній мелодії – емоції. У кожному ритмі – історія. У кожній тиші між нотами – щось дуже наше. Саме тому вірші про музику українською мовою такі глибокі й щирі. Вона народжується з того, що неможливо висловити прозою. Читайте, надихайтеся, створюйте свої мелодії – і нехай у вашому житті завжди буде місце для краси, яку дарує музика.