Цитати, гарні слова й вірші про церкву

Церква – це не просто будівля, на думку деяких людей. В біблійному розумінні це місце для зібрання людей. Церква – Тіло Христа. В Посланні до Ефесян 1:22-23 написано: «І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все – за Голову Церкви, а вона – Його тіло, повня Того, що все всім наповняє».

Цитати про церкву

Ми зібрали красиві цитати про храм Божий від святих отців, видатних людей та філософів.

Цитати святих отців про церкву

Кілька цитат з проповідей Митрополита Онуфрія:

Отець Ігор Цар про церкву:

Як легко люди відрізняють чисте джерело від брудної калюжі, але як важко їм відрізнити правдиву Церкву від фальшивої, бо лукаве серце шукає вигоди. Колись Бог за це спитає.

Преподобний Варсонофій Оптинський:

«Без Церкви неможливо врятуватись. Є сім дверей для порятунку. Сім дверей – це сім таїнств.»

Преподобний Амвросій Оптинський:

Коли в церкву ідеш і з церкви приходиш, треба читати “Достойно есть“. А коли в церкву прийдеш, зроби три поклони: “Боже, милостив буди мне” та ін.

Цитати святих про церкву

Святий Іриней Ліонський про церкву:

Слід слідувати пресвітерам в Церкві тим, які <…> мають спадкоємство від Апостолів і разом з преемством єпископства по благоволінню Отця отримали відоме дарування істини, інші ж, які ухиляються від початкового спадкоємства і де б не збиралися, мати в підозрі або як єретиків і лжевчителів, або як розкольників, гордих і самодогодників, або ж як лицемірів, які роблять так заради користі і марнославства. Всі ці відпали від істини.

Христос розсудить тих, які починають розколи, – тих, що не мають любові до Бога і піклуються більше про власну вигоду, ніж про єдність Церкви, тих, що з маловажних і випадкових причин розсікають і розривають велике і славне тіло Христове і, скільки від них залежить, руйнують його, що говорять про мир і роблять війну.

Якщо люди не бережуть союзу і найщирішого спілкування з Церквою, то коли б навіть віддали себе на смерть за сповідання імені Христового, гріх їх не омиється і самою кров’ю, незгладима і тяжка вина розділення не очищається навіть стражданнями. Той, що знаходиться поза Церквою не може бути мучеником, той, що залишає Церкву, яка буде царювати, не може сподобитися царювання.

Слова Кіпріана Карфагенського:

Зусилля єретиків і зломислячих розкольників починаються звичайно з самодогоджання, з’єднаного з гордовитим і гордим презирством до Предстоятеля. Так відбувається відступ від Церкви і осквернення вівтаря, так збурюється мир Христов, чиноположення і єдність Божі. (Лист до Рогаціана).

Вороги Церкви для того так дуже переслiдують голову тої Церкви, щоб через усунення керманича Церква розбилася. Один Бог, один Христос i один престол св. Петра, утверджений словом Спасителя.

Петро дістав першість, щоб видимою була єдність Церкви і престолу Петрового.

Святий Діонісій Александрійський:

Якщо, як кажеш, ти відокремився від Церкви мимоволі, то можеш довести це поверненням до Церкви по своїй волі. Краще було б тобі все витерпіти, аби не розсікти Церкви Божої. Не менш слави доставило б тобі мучеництво за цілість її, як і мучеництво за зречення від ідолів; а по-моєму, і ще більше, тому що в останньому випадку кожен приймає муки за одну власну душу, а в першому – за всю Церкву. Якщо б ти навіть і тепер переконав і змусив братів повернутися до єднання, то твоя доблесть була б сильніше твого зла. Останнє тоді не ставилося б тобі, а перше заслужило б похвалу. Але коли ти вже не в змозі покластися на послух братів, то принаймні всіляко рятуй власну душу. (Лист до розкольника Новата, Церковна історія Євсевія Памфіла).

Святий Августин Блаженний:

Ми віруємо у святу соборну Церкву. Однак єретики і розкольники також називають свої громади церквами. Але єретики, помилково мислячи про Бога, спотворюють саму віру, а розкольники беззаконними розділеннями відступають від братньої любові, хоча вірять у те ж саме, що і ми. Тому ні єретики не належать до Вселенської Церкви, яка любить Бога, ні розкольники не належать до неї. (Про символ віри)

Хто не член Христовий, той не може врятуватися. Можна мати почесть, можна мати таїнство, можна співати «аллілуйа», можна відповідати «амінь», можна тримати Євангеліє, можна мати віру в ім’я Отця і Сина і Святого Духа і проповідувати її, але ніде крім Православної Кафоличної Церкви не знайти порятунку. (Слово до народу кесарійської церкви).

Рим сказав, – справа скiнчена. Там Церква, де Папа. Церква є або одна, або її нема.

Ми не можемо мати Бога Отцем, якщо не маємо за Матір Церкву. Поза Церквою спастися неможливо.

Іларіон Троїцький:

Церква єдина, і одна вона тільки має всю повноту благодатних дарів Святого Духа. Хто і яким би чином не відступав від Церкви – в єресь, розкол, в самочинне збіговисько, він втрачає причастя благодаті Божої. (Лист Р. Гардинеру).

Знаємо ми і переконані в тому, що відпадання від Церкви в розкол чи, в єресь чи, в сектантство чи – є повна погибель і духовна смерть. Для нас немає християнства поза Церквою. Якщо Христос створив Церкву і Церква – Тіло Його, то відірватися від Тіла Його – значить померти. (Про життя в Церкві).

Цитати з Біблії про церкву

Матвій 16:18 – «І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її».
Матвій 18:20 – «Бо де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані, там Я серед них».
Колосян 1:18 – «І Він Голова тіла, Церкви. Він початок, первороджений з мертвих, щоб у всьому Він мав першенство».
1 Коринтян 12:27 – «І ви тіло Христове, а зосібна ви члени!».
Ефесянам 1:22 – «І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все за Голову Церкви».

1 Коринтян 14:23 – «А як зійдеться Церква вся разом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?».

«Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господеві, бо чоловік голова дружини, як і Христос Голова Церкви, Сам Спаситель тіла! І як кориться Церква Христові, так і дружини своїм чоловікам у всьому. Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе, щоб її освятити, очистивши водяним купелем у слові, щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була свята й непорочна!».

Діян. 2:46-47 – «І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті, вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися».

1 Тимофія 3:15 – «А коли я спізнюся, то щоб знав ти, як треба поводитися в Божому домі, що ним є Церква Бога Живого, стовп і підвалина правди».

Цитати про церкву від відомих людей

“Я йду до церкви не для того, щоб слухати службу. Я тільки любуюсь красою будівлі.” Гітлер.

“Церква шукає вихід, стверджуючи, що біблійні сюжети не слід розуміти буквально. Скажи це хтось 400 років тому, його точно спалили б на багатті під молебні.” Гітлер.

«Духовенство і церква знедоліли народ, поширюючи невігластво, забобони і раболіпство, а потім обожнюють себе за свою шляхетну працю, яка полягає в тому, що вони роздають крихти допомоги, витягуючи їх не з власних скринь, а з кишень тих жебраків, яких вони ж і створили». Марк Твен.

“Молитва – грішникові на годину латки. І церква годує паству чудесами. Померлий світ – релігії загадка:
 Так, буде щось там, за небесами.” Михайло Гуцерієв.

“Кожна церква – камінь на могилі Боголюдини: їй неодмінно хочеться, щоб Він не воскрес знову.” Фрідріх Ніцше.

„Церква істинно земний рай“. Іоанн Кронштадтський.

“Що таке церква? Вона є тіло Христове.” Аврелій Августин

“Все своє життя я тренувався, але хоч би як ти був розумний, тобі потрібен тренер. Ти повинен ходити в спортзал, щоб тебе оцінювали і тобою керували. Не можна тренувати саме себе. Також я належу до церкви. Церква — це спортзал для душі.” Сільвестр Сталлоне

“Кожна церква має бути Церквою Усіх Святих.“ Джордж Бернард Шоу

Красиві вірші про храм Божий

Гарні слова про храм викладені не тільки у вигляді цитат чи висловів, а й у віршованих творах:

Церкво Божа, Вибрана Христова
Ти для багатьох, неначе дім,
Обігріти кожного готова
Хто стомившись падає без сил.
Церкво Божа, ти серця лікуєш,
Направляєш погляд в небеса,
Спрагнених, голодних - нагодуєш,
Хлібом, що від Господа Христа.
Ти підтримка для усіх самотніх,
Для скорботних й змучених сердець,
Ти- благословення з рук Господніх,
Ти - прикраса, Церкво. Ти - вінець.
Для сиріт і вдів ти стала домом,
Хворих до Ісуса привела,
Полоненим ти дала свободу,
Від прокляття, й влади зла й гріха.
Бог тебе світильником поставив,
Світлим, та яскравим маяком,
Щоб боролась на землі з лукавим,
Щоб перемагала зло добром.
Ти важлива. І я вдячна дуже,
Що мене до Церкви Бог привів,
Через церкву, Він очистив душу,
Через Церкву Він благословив.
Церкво Божа! Вибрана Христова!
Будь й надалі маяком Христа.
Всіх хто прагне правди,знову й знову
Направляй у сині небеса,
Всім показуй напрям до спасіння,
І веди людей до перемог.
Хай тебе за всі твої терпіння,
Нагородить в вічності Сам Бог.
Тож світи. І будь благословенна.
Церкво Божа. Божа Наречена...
Амінь.

Церква Нареченого чекає.

Він таке їй повеління дав,

Томиться вона і знемагає,

Бо про день той Він їй не сказав.

 

Тільки повелів їй:"Будь готова,

Пильно за ознаками дивись

І дотримуйся Мойого Слова,

Май терпіння, віру і молись.

 

І вона крізь всі випробування

Йде до славної мети,

Тяжко їй, втомилась від чекання,

Але хоче цілі досягти.

 

Світ її постійно спокушає,

Та їй сили додає Ісус,

Він її на небі вже чекає,

Там де зла немає і спокус.

 

Але часом боляче для Нього,

Витирає сльози Він свої,

Коли церкві хочеться земного,

Сон гріха окутує її.

 

О не спи, насліднице Христова,

Ти до цілі скоро вже прийдеш,

Там тебе чекає небо нове,

Якщо віру в серці збережеш

 

Там твої закінчаться страждання,

Там панує радість і любов,

Тож готуйся, Церкво, до вінчання,

Щоб тебе Він вірною знайшов. Амінь

Завжди лунає там молитва,

Завжди є люди звiдусiль.

Ідуть туди, коли на серцi

Багато радостi чи бiль.

 

Завжди вiдкритi дверi Церкви

Вони вiдкритi до Творця,

Та закритими бувають часто

Нашi вагаючi серця.

 

Хоч Бог постукає, попросить:

"Будь ласка, дверi вiдчини''.

Та жаль ми цього не чуєм

І не вiдкриваються вони.

 

A щоб сумнiву замок вiдкрити

Потрiбний мiцної вiри ключ,

Тому iди завжди до Церкви

Душi в майбутньому не муч.

 

А там лунає Боже Слово

Луна Святе Його Ім'я.

І всi, хто вiрує у Нього

Велика праведна сiм'я.

 

Та марно йти завжди до Церкви,

Коли у серцi пустота,

Коли не має там любовi

І не панує доброта.

 

Тодi це наче та пшениця,

Яку посiяв десь сiяч.

Вона впала мiж камiння,

А далi смуток, далi плач.

 

А тодi вже буде пiзно,

Тодi не змiниться нiщо.

Хоч, як просити будем слiзно:

"Господи скажи, за що!"

 

А поки можемо змiнитись,

І можемо знайти Христа

Ідем до Церкви i до Нього

Хоч дорога буде не проста.

 

Хоч ми будем спотикатись

І не буде сил вже йти

Та Господь в бiдi нас не залише

І допоможе нам дiйти.

У церкву Христову душею я лину,
Спішу, як лелека у рідні краї,
Душею і тілом я тут відпочину,
Залишу турботи й проблеми свої.
Сини твої й дочки страждання терпіли,
Вмирали у муках за Ім’я Христа,
А ти всім звіщала нестримно і сміло:
Є в небі Вітчизна прекрасна й свята.
Рибалки прості свідкували вельможам,
Пани, як братів, обнімали рабів,
Хто прагне спасіння – знайти його може, 
У Церкві Христовій – величній, святій.
Вона крізь століття освітлює людям
Дорогу спасіння, веде в небеса,
І твердо я вірю: у вічності буде,
Світити її непорочна краса.
О Церкво Христова, до тебе я лину,
Як лань до потоків живої води,
Знаходжу тут пристань, спокійну, надійну.
З тобою я йду до святої мети.

Християнські вірші про церкву

В Своїм дієвім життєдайнім Слові
Для поколінь майбутніх Ти прорік:
«Створю Я церкву, і пекельні брами
Її не подолають аж повік».
Ти заснував живу Христову церкву
Із викуплених вибраних святих,
Щоб Божий голос вічної любові
По всій землі дочасно не затих.
Її садили в тюрми, люто гнали,
Палили Слово Боже у вогні.
Вона ж усе сильнішою ставала
У ті далекі і жорстокі дні.
Вона й сьогодні Бога прославляє,
Христове тіло – церква із людей.
Твій вірний захист, вічна мудрість й сила
Підтримують завжди Твоїх дітей.
Бог через нас несе надії промінь,
Любов святу дарує через нас,
Пильнуй же, Батьку, кожної  хвилини,
Щоб Твій вогонь в серцях у нас не згас.
Прости нас, Боже, якщо захололи, 
І поверни нам першу ту любов,
Яка за гори вища й глибша моря,
З якою на Голгофу Ти пішов.
Щоб ми могли явити Твою мудрість,
Любов без меж донести до людей,
Щоб жити згідно Батьківської волі
Й буть гідними звання Твоїх дітей.
О, друже, якщо ти іще не з Богом,
Відкрий для Нього серце, не барись,
Він понесе усі тривоги й болі,
Під тягарем яких ти похиливсь.
Прийди і ти в живу Христову церкву,
Сім’ю поповни із братів й сестер.
Збагни й прийми, що не лише за інших,
Але й за тебе Божий Син помер.
Та Він живий, живий для оправдання,
Надії, віри, прощення гріхів,
Й через святе, величне воскресіння
Нас до життя нового відродив.

Попрошу сьогодні маму,
Щоб до церкви повела.
Від минулої неділі
Я ще там і не була.

 В церкві гарно ладан пахне,
Світять зоряно свічки,
І співають - Боже милий!-
Наче янголи які.   

Дуже прошу кожну маму:
Приведіть дочку до храму.
І засійте в серці сина
Це зерно християнина.
І скажіть своїй дитині:
Йди завжди по цій стежині.
Пам’ятай мої слова:
Перше місце для Христа.
Будеш мати завжди щастя,
Як прийматимеш Причастя.
І цінуй недільну Службу,
І ціни з Ісусом дружбу.
І навчися поважати
Всіх, кого будеш стрічати.
Не шкодуй з руки хлібини,
Дай для бідної людини.
І моліться завжди, діти,
Будьте, як весною квіти.
Там, де ви – гріха немає,
А любов лише витає.
Дуже прошу кожну маму:
Приведіть дітей до храму.
Василька, Петра, Надію,
Як колись батьки – Марію. 
Будьте прикладом дитині,
Будьте світлом в кожній днині.
Колись діти скажуть вам:
Дякуєм за стежку в храм.

А ви не пробували дати відповідь собі,
Що було б з церквою і з її існуванням
Коли б, як я лиш були в церкві всі?
Жили так, прикладали так старання?

 Отак, відверто ви себе спитайте -
Було б що, як відвідували б всі
Так, як ось я відвідую зібрання?
Чи повними були тоді би зали?

Чи жертвували так би всі як я,
Для Бога так несли б всі десятини?
Чи всі звичайно також як і я,
Для Господа жили і так трудились.

Як би співали також як і я.
І славили, і так як я молились?
Якою церква би тоді була,
Коли б  "як я" у ній тільки були всі?

Хотілося б тобі в тій церкві буть?
Змогла б та церква в небеса піднятись?
Змогли б себе спасенними відчуть?
Могли би люди в церкві тій спасатись?

Потрібно як себе перевірять.
В" гімн про любов" своє ім'я підставить.
І твердо так і впевнено сказать:
"В моїм житті усе це я здійсняю!"

Довготерплю я, не повищуюсь,
Не заздрю, на усіх я не дратуюсь.
Не мислю злого, доброго держусь,
Все лиш любов'ю покриваю всюди.

Пробудження Бог з мене почина.
Ми хочем церкву бачити живою.
Частіше маємо себе питать:
Так, як я хочу щоб жили усі, живу я?

Христова церкво, ось тобі і сто!
Вже прожила ти, церкво, цілий вік.
Роки ж прожити так було не просто...
Багато пережито перемін...

Були гоніння, болі, перешкоди,
Були по тюрмах всі твої служителі.
Не мало пережить прийшлось народу,
Який для Господа служити лиш хотів.

Та ти росла і Богові служила
І дітки підростали у тобі.
Місіонерів у собі ростила,
Виховувала і служителів.

У добрії часи ти потрудилась,
До Бога душі ще приходили нові.
Господь благословляв тебе у силі
І ти зростала, церкво, рік у рік.

Чудовим співом Господа ти славиш,
Ще дітки підростають у тобі.
Живеш ти зараз у часи останні,
Ось за тобою вже іде Жених.

І знову ти живеш в часи воєнні,
В проломі все за душі ти стоїш.
Молитвами борониш свою землю,
Приймати нові душі ти спішиш.

А час іде, а час уже останній
І за печаттю вже здіймається печать.
Чекають вже Ісуса християни,
Іде за Церквою, щоби її забрать.

Та душ спасти так хоче ще немало,
Тому ті грози, біди навкруги.
Все будить церкву, щоби не дрімала,
А щоб приносила для Господа плоди.

Невіста Господа, до зустрічі готуйся,
Одежу ти свою перевіряй.
Лиш у любові хай служіння буде,
Спасителя готуйся зустрічать.

О, церкво Моя, чом  ти ослабла?
Чом ти притихла й безсила в борьбі?
Де той запал, той вогник, що мала,
Чи Я не той самий Бог, що був тоді?

Я Той самий вчора і сьогодні, і завтра.
І не міняюсь, і тебе не лишаю Я.
І силу дав тобі, і вірність зберігаю,
Чому потухла ти, де ж віра є твоя?

Де віра в перемогу, яку дав тобі Я?
Де той вогонь, який горів колись?
Не падай в сумнів, тільки віруй,
Приходь до Мене в вірі і щиро ти молись.

Молись за всіх, молись на всякім місці,
Молись ти так, щоб відкривались небеса.
Молись, молись — бо в цьому твоя сила,
Щоб ворогом не обрізана була твоя коса.

Не допусти ти перемоги над собою,
Бо сильний Я і сильна маєш бути ти.
Бо силу Дав тобі і завжди Я з тобою,
Будь вірною й ніхто не зможе тебе перемогти.

За тебе кров пролив Я на Голгофі,
Не для того, щоб слабла ти у боротьбі.
Мій шлях важкий — ти знаєш, Моя церкво,
Тим шляхом приклад дав Я і тобі.

Хіба боровся, Мій народе, ти до крові?
Чому стогін часто, що не маєш сил іти?
А коли прийдуть у світ важкі випробування,
То як же думаєш ти їх перемогти?

А сил тому нема, що мало ти шукаєш,
Бо більше часу пробуваєш ти у марноті.
І взори в небо рідко піднімаєш,
А більше уповаєш на те, що на землі.

А Я тобі кажу, щоб уповала ти на Мене,
Бо у Мені благословіння для тебе є.
Часто сама ідеш вперед, Мене лишаєш збоку,
А без Мене  в твоїй праці все пусте.

А Я тобі кажу: проглянь свої дороги,
І викинь все, що на шляху стоїть твоїм.
Бо той, хто чистий в помислах і серці,
Тільки тих назву народом Я Своїм.

Не прикладай ти серця до земного,
Бо в цьому користі для себе не знайдеш.
Але шукай небесного, шукай ти Мого,
У вірі і надії ти шлях земний пройдеш.

Коли будеш вірна Мені, Церкво Моя,
І будеш мати між собою ти любов.
Не будеш нарікати, а будеш ти покірна,
То поверну тобі Я цю силу знов.

Як будеш ти ходити завжди в Моїй правді,
Виконувати волю будеш ти Мою.
Шукати будеш завжди ти лиця Мойого,
То кажу: тебе Я підкріплю і проведу.

І дам тобі Я силу перемоги,
Якої навіть не чекаєш ти.
І щоб ти не просила згідно волі Моєї,
Я дам тобі і силу, дам перемогти.

І буду Я з тобою ходити всюди,
І будеш світлом ти Моїм тут на землі.
І буду прославлятися Я через тебе,
І перемогу дам тобі у всякій боротьбі.

Для чого Бог створив церкву?

Згідно з Біблією Господь заснував церкву для того, щоб продовжити справу Христа – спасіння людей. Саме тут Бог дасть людині те, що вона більше ніде не зможе отримати.