Вірші про школу та шкільне життя

Зміст

Школа – це не просто будівля з класами та коридорами, це цілий світ, де народжуються знання, дружба і мрії. Її атмосфера, сповнена передчуття нових відкриттів, надихає багатьох творців на написання віршів, які щиро й емоційно передають красу шкільного життя.

Вірші про школу та шкільне життя – це ліричні твори, які торкаються струн душі кожної людини, яка коли-небудь ступала на шкільний поріг. Вони зображують перші кроки в науку, щиру дружбу, захоплення вчителями, перші кохання, радість перемог і гіркоту поразок.

Вірші про шкільне життя

“Малий школярик” Марійка Підгірянка

Гей, нема то так нікому,
Як школярику малому:
Він не журиться ніколи,
Взяв книжечки — і до школи!
А в тій книжці малюночки,
А в тій книжці співаночки,
І наука, і забава,
Бо та книжечка цікава.
Бо та книжечка — рідненька,
Тулить її до серденька,
Сторінки все оглядає,
Вірші радісно читає…

Наталя Забіла “Андрійко-школярик”

Андрійко наш уже школярик:
іде з портфеликом в руці,
а в ньому зошити й букварик,
пенал, і пера, й олівці.
Андрійко добре вчить уроки,
бо хоче вміти й знати все.
Додому йде веселим кроком
і п’ять у зошиті несе!

Н. Забіла “Перше вересня”

Жовтіє листя на тополі. 
Летять у синяві хмарки. 
Відкриті навстіж двері в школі — 
Ідуть до школи першачки. 
З гілок тополь злітає листя, 
Кружляє й падає до ніг. 
Уперше діти урочисто 
Переступають цей поріг.

Вірші про школу

Надія Кир’ян “Миколка-першокласник”

Перший раз малий Микола
Став збиратися до школи.
Олівця поклав у сумку,
Книги, ручку, зошит, гумку,
М’яч, перо, граблі, подушку,
На обід м’яку пампушку,
Двох ведмедиків, лопату,
Білочку руду хвостату,
Лук, і стріли, і рушницю,
Ще й пухкеньку паляницю,
Ще стільця, стола, і парту,
І географічну карту,
Трактора, машинку, мило —
Вже й надворі звечоріло.
Сів Миколка, дума думку:
«Чи усе поклав у сумку?»

Д. Павличко “Школа”

Наче вулик, наша школа.
Вся вона гуде, як рій.
І здається, що довкола
Розквітають квіти мрій.
Бігають, сміються діти,
Та — лиш дзвоник задзвенить —
Стане тихо, ніби в квіти
Поховались бджоли вмить.

Г. Черінь “Завтра в школу!”

Маю зошит, маю книжку, 
Он лежать вони на ліжку. 
Маю читанку й буквар, 
Значить, справжній я школяр. 
Хоча бігаю, як вітер, 
Та вже знаю кілька літер. 
Їх навчилась від татуся, 
Решту в школі я навчуся. 
Залишайся вдома, лялько! 
Хоч мені тебе і жалко, 
Ти іще не підросла – 
І для школи ще мала.

Вірші про вчительку

Є професія у світі –
Серце віддавати дітям!
Серце вчителя безкрає,
Як би він його не краяв.

Тому гідний вчитель шани.
Так, любові і пошани
За роботу непросту
І за те, що я росту!

***

Хай же вистачить терпіння
Передати нам уміння.
А за працю вашу діти
Щиро вам дарують квіти!

Вчитель! Скільки сили треба,
Щоб навчити нас усіх,
І терпіння, і бажання,
І надій, і сподівання.

***

Вчитель наш – найкращий у світі,
Допоможе в хвилину важку,
І нехай тільки посмішки й квіти,
Він знайде на своєму шляху.

***

Як мати до діток,
Як сонце до квіток,
Горнулась до класу вона.
І гарна, і люба,
І мила, і тиха
Учителька перша моя!..
Добріша, ніж фея,
Миліша, ніж мрія,
Світліша від сонця вона!..
У світі єдина,
У серці одна –
Учителька перша моя!

***

Хоч проходять літа, хоч минають літа,
Та для нас, як тоді, ви й тепер молода.
Не забути той час, як прийшли в перший клас,
Як уперше в той день ми побачили вас.

Усміх щирий такий, ніжний дотик руки.
Ви – наставник для нас, ми ж усі – першачки.
Ви в нас добрі були і навчали нас так,
Щоб ми гарно вели першу букву і знак…

Ми зізнатися хочемо вам у цей час:
Люба вчителько наша, ми любимо вас!

***

В синьому тумані 
В сині димовій 
Яблука рум’яні, 
Груші медові. 
Линуть птичі зграї, 
Шелестять гаї… 
Школа відчиняє 
Двері нам свої. 
Вийдуть нас зустріти 
Друзі-вчителі, 
Принесім їм квіти 
З рідної землі.

***

Вже пригріло сонечко золоте, 
Квітами барвистими луг цвіте: 
І кущі горицвіту, й сон-трава, 
І фіалка-зіронька польова.
Цілий оберемок їх нарвемо.
І вінок-веселочку сплетемо.
Принесем віночок той у свій клас,
Подаруєм вчительці:
– Це для вас!
І за те, що учите нас добру,
І за те, що любите дітвору.

Вірші про школу та шкільне життя – це скарбниця емоцій, спогадів і думок, які назавжди залишаться в серці кожної людини. Вони дарують нам можливість поринути у світ знань і щирих почуттів, знову відчути себе безтурботними школярами, сповненими мрій і прагнень до нового.

Шкільні роки – це неповторний час, який назавжди залишається в пам’яті. Тому вірші про школу та шкільне життя – це не просто літературні твори, це гімн юності, дружбі, знанням і щирим емоціям.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *