Слово “вгору” здається простим. Але варто лише написати речення – і з’являються сумніви. Разом чи окремо? А може, “угору”? Чи правильно казати “в гору”? Українська мова любить нюанси, і тут вони теж є.
“Вгору” чи “в гору”: де межа між нормою й помилкою
Почнімо з головного: нормативною формою є "вгору", написане разом. Це прислівник, який означає напрям руху або погляду – у верхній бік. І саме як прислівник він уживається найчастіше в живому мовленні та в письмі.
Форма “вгору” пишеться разом тоді, коли слово не має при собі залежного іменника і відповідає на питання “куди?” або “як?”
Наприклад: Він подивився вгору й замовк. Повітряна куля стрімко пішла вгору.
А ось “в гору” – це зовсім інша історія. Тут маємо прийменник в і іменник гора у знахідному відмінку. Таке написання можливе лише тоді, коли йдеться про конкретний об’єкт – гору, пагорб, узвишшя.
Порівняймо:
Туристи піднімалися в гору, що височіла над селом. – правильно.
Він піднімався в гору цілий день. – теж правильно, якщо мається на увазі саме гора.
Коротко кажучи, якщо немає конкретної гори – пишемо разом.
“Вгору” чи “угору”: чи є різниця
Тут усе простіше. “Вгору” і “угору” – обидві форми нормативні. Українська мова дозволяє варіанти з в/у для милозвучності.
Ми кажемо:
Подивися вгору – після приголосного.
Голова різко пішла угору – щоб уникнути збігу приголосних.
Зміст не змінюється. Це той самий прислівник, просто адаптований до звучання фрази. Обидва варіанти – правильні, літературні, без жодних застережень.
Правопис поширених фраз зі словом “вгору”
Правопис фрази “знизу вгору”
Фраза “знизу вгору” пишеться саме так: обидва слова – разом. Це стійке поєднання двох прислівників, яке означає напрям або послідовність дії.
Приклади:
Він оглянув будинок знизу вгору.
Фарбу наносили знизу вгору, щоб не було патьоків.
Правопис фрази “дивитися вгору”
У словосполученні “дивитися вгору” слово “вгору” – прислівник, тому пишеться разом.
Дитина дивилася вгору, шукаючи зірки.
Вона довго дивилася вгору, ніби чекала відповіді.
Правопис фрази “підніматися вгору”
Те саме правило працює і тут. “Підніматися вгору” – нормативне написання.
Ліфт повільно піднімався вгору.
Дим почав підніматися вгору й розчинятися в повітрі.
Кілька прикладів для кращого запам’ятовування
Щоб закріпити, ось короткий список прикладів, де написання “вгору” є єдино правильним:
- дивитися вгору крізь гілля дерев;
- йти вгору сходами;
- стрімко злетіти вгору;
- підняти очі вгору;
- рухатися знизу вгору.
Тому “вгору” – це прислівник, який у більшості випадків пишеться разом. Варіант “угору” – цілком допустимий. А форма “в гору” з’являється лише тоді, коли поруч є справжня гора, а не абстрактний напрям. Якщо тримати це в голові, помилок більше не буде.