Вірші

Вірші про школу та шкільне життя

📋 Зміст матеріалу

    Школа – це не просто будівля з класами та коридорами, це цілий світ, де народжуються знання, дружба і мрії. Її атмосфера, сповнена передчуття нових відкриттів, надихає багатьох творців на написання віршів, які щиро й емоційно передають красу шкільного життя.

    Вірші про школу та шкільне життя – це ліричні твори, які торкаються струн душі кожної людини, яка коли-небудь ступала на шкільний поріг. Вони зображують перші кроки в науку, щиру дружбу, захоплення вчителями, перші кохання, радість перемог і гіркоту поразок.

    Вірші про шкільне життя

    “Малий школярик” Марійка Підгірянка

    Гей, нема то так нікому,
    Як школярику малому:
    Він не журиться ніколи,
    Взяв книжечки — і до школи!
    А в тій книжці малюночки,
    А в тій книжці співаночки,
    І наука, і забава,
    Бо та книжечка цікава.
    Бо та книжечка — рідненька,
    Тулить її до серденька,
    Сторінки все оглядає,
    Вірші радісно читає…

    Наталя Забіла “Андрійко-школярик”

    Андрійко наш уже школярик:
    іде з портфеликом в руці,
    а в ньому зошити й букварик,
    пенал, і пера, й олівці.
    Андрійко добре вчить уроки,
    бо хоче вміти й знати все.
    Додому йде веселим кроком
    і п’ять у зошиті несе!

    Н. Забіла “Перше вересня”

    Жовтіє листя на тополі. 
    Летять у синяві хмарки. 
    Відкриті навстіж двері в школі — 
    Ідуть до школи першачки. 
    З гілок тополь злітає листя, 
    Кружляє й падає до ніг. 
    Уперше діти урочисто 
    Переступають цей поріг.

    Вірші про школу

    Надія Кир’ян “Миколка-першокласник”

    Перший раз малий Микола
    Став збиратися до школи.
    Олівця поклав у сумку,
    Книги, ручку, зошит, гумку,
    М’яч, перо, граблі, подушку,
    На обід м’яку пампушку,
    Двох ведмедиків, лопату,
    Білочку руду хвостату,
    Лук, і стріли, і рушницю,
    Ще й пухкеньку паляницю,
    Ще стільця, стола, і парту,
    І географічну карту,
    Трактора, машинку, мило —
    Вже й надворі звечоріло.
    Сів Миколка, дума думку:
    «Чи усе поклав у сумку?»

    Д. Павличко “Школа”

    Наче вулик, наша школа.
    Вся вона гуде, як рій.
    І здається, що довкола
    Розквітають квіти мрій.
    Бігають, сміються діти,
    Та — лиш дзвоник задзвенить —
    Стане тихо, ніби в квіти
    Поховались бджоли вмить.

    Г. Черінь “Завтра в школу!”

    Маю зошит, маю книжку, 
    Он лежать вони на ліжку. 
    Маю читанку й буквар, 
    Значить, справжній я школяр. 
    Хоча бігаю, як вітер, 
    Та вже знаю кілька літер. 
    Їх навчилась від татуся, 
    Решту в школі я навчуся. 
    Залишайся вдома, лялько! 
    Хоч мені тебе і жалко, 
    Ти іще не підросла – 
    І для школи ще мала.

    Вірші про вчительку

    Є професія у світі –
    Серце віддавати дітям!
    Серце вчителя безкрає,
    Як би він його не краяв.

    Тому гідний вчитель шани.
    Так, любові і пошани
    За роботу непросту
    І за те, що я росту!

    ***

    Хай же вистачить терпіння
    Передати нам уміння.
    А за працю вашу діти
    Щиро вам дарують квіти!

    Вчитель! Скільки сили треба,
    Щоб навчити нас усіх,
    І терпіння, і бажання,
    І надій, і сподівання.

    ***

    Вчитель наш – найкращий у світі,
    Допоможе в хвилину важку,
    І нехай тільки посмішки й квіти,
    Він знайде на своєму шляху.

    ***

    Як мати до діток,
    Як сонце до квіток,
    Горнулась до класу вона.
    І гарна, і люба,
    І мила, і тиха
    Учителька перша моя!..
    Добріша, ніж фея,
    Миліша, ніж мрія,
    Світліша від сонця вона!..
    У світі єдина,
    У серці одна –
    Учителька перша моя!

    ***

    Хоч проходять літа, хоч минають літа,
    Та для нас, як тоді, ви й тепер молода.
    Не забути той час, як прийшли в перший клас,
    Як уперше в той день ми побачили вас.

    Усміх щирий такий, ніжний дотик руки.
    Ви – наставник для нас, ми ж усі – першачки.
    Ви в нас добрі були і навчали нас так,
    Щоб ми гарно вели першу букву і знак…

    Ми зізнатися хочемо вам у цей час:
    Люба вчителько наша, ми любимо вас!

    ***

    В синьому тумані 
    В сині димовій 
    Яблука рум’яні, 
    Груші медові. 
    Линуть птичі зграї, 
    Шелестять гаї… 
    Школа відчиняє 
    Двері нам свої. 
    Вийдуть нас зустріти 
    Друзі-вчителі, 
    Принесім їм квіти 
    З рідної землі.

    ***

    Вже пригріло сонечко золоте, 
    Квітами барвистими луг цвіте: 
    І кущі горицвіту, й сон-трава, 
    І фіалка-зіронька польова.
    Цілий оберемок їх нарвемо.
    І вінок-веселочку сплетемо.
    Принесем віночок той у свій клас,
    Подаруєм вчительці:
    – Це для вас!
    І за те, що учите нас добру,
    І за те, що любите дітвору.

    Вірші про школу та шкільне життя – це скарбниця емоцій, спогадів і думок, які назавжди залишаться в серці кожної людини. Вони дарують нам можливість поринути у світ знань і щирих почуттів, знову відчути себе безтурботними школярами, сповненими мрій і прагнень до нового.

    Шкільні роки – це неповторний час, який назавжди залишається в пам’яті. Тому вірші про школу та шкільне життя – це не просто літературні твори, це гімн юності, дружбі, знанням і щирим емоціям.

    Сподобалася стаття?

    Збережіть її собі або надішліть подрузі в 1 клік

    Telegram
    ✍️
    Автор матеріалу

    Єсенія Буксіна

    Редакція журналу BePretty щодня готує для вас перевірені тренди, практичні поради та натхнення для жіночої краси та здоров’я.