Тарас Шевченко – одна з найвидатніших постатей української культури, її символ та гордість. Його життєвий шлях, від кріпака до знаменитого поета і художника, є джерелом натхнення для багатьох поколінь українців. У цій статті ми розглянемо 30 цікавих та маловідомих фактів про його життя, філософію, погляди, переконання, щоб краще зрозуміти, хто такий Тарас Шевченко.
Опис зовнішності Тараса Шевченка
Тарас Шевченко мав міцну статуру, утім був невисокого зросту – всього 164 см. У молоді роки він гладко голив бороду і вуса, а бакенбарди обводили його обличчя. Волосся у нього було підстрижене по-козацькому, зачесане назад. Згодом Шевченко носив пишні вуса, які стали однією з його відмінних рис.
Характер та поведінка
Високі почуття та сильні переконання часто змушували Шевченка діяти імпульсивно. Його характер був запальним, але справедливим. За спогадами друзів, іноді поет поводився досить наївно. Батько Тараса вважав, що його син не здатен вести господарство. Священик із рідного села поета Григорій Кошиць називав його ледащом. Шевченко був азартним, душею компанії, любив жарти.
Звички та вподобання
Улюбленою стравою Кобзаря був український борщ із річковими карасями та травами. Тарас віддавав перевагу каві, але, за спогадами істориків, його улюбленим напоєм все ж був чай із ромом. Шевченко гарно співав і грав на гітарі. Його голос мав рідкісний і приємний тембр – тенор чи баритон з високим теноровим звучанням. Тарас любив оригінально одягатися. Наприклад, у підлітковому віці він пошив собі шапку-конфедератку – головний убір із чотирикутним верхом, непритаманний для тогочасної периферії. Також у його гардеробі був червоний вовняний шарф.
Ранні роки та походження
- Тараса назвали Тарасом через близькість до іменин Святого Тарасія, яке святкували 25 лютого за юліанським календарем.
- Шевченко виріс у селі Керелівка, а не Кирилівка, як часто помилково пишуть. Назва села походить від сільськогосподарського інструменту “керели”, схожого на граблі.
- Тарас народився в кріпацькій, але не дуже бідній сім’ї, яка належала Василю Енгельгардту, племіннику Григорія Потьомкіна.
- Мати Тараса була вільною селянкою, яка одружилася з кріпаком. Дід по матері, Яким Бойко, мав кузню й пасіку, а батько чумакував і стельмахував, забезпечуючи сім’ю.
Освіта та перші кроки у творчості
- Батько Тараса вирішив інвестувати в його освіту, бо бачив у ньому великий потенціал. У 8 років Тарас почав відвідувати дяківську школу.
- У школі Тарас став “консулом” – старшим учнем, який допомагав педагогам підтримувати дисципліну.
- Одного разу Тарас втік від дяка, який зловживав алкоголем, після того, як відшмагав його.
- Перші гроші Тарас заробив, допомагаючи священнику відспівувати небіжчиків.
Життя у кріпацтві та звільнення
- Тарас працював слугою у Павла Енгельгардта, що дало йому можливість бачити аристократичний спосіб життя.
- Поема “Мені 13 минало” описує його кохання до Оксани Коваленко.
- У 16 років Тарас закохався у польку Ядвігу Гусиковську, через що навіть вивчив польську мову.
- Геніальний художник Карл Брюллов намалював портрет поета Василя Жуковського, який розіграли в лотерею серед імператорської сім’ї, щоб зібрати кошти для викупу Тараса. Сума викупу склала віддали близько двох з половиною рублів. Нині це – понад 40 тисяч доларів.
Творчий шлях та успіх
- Шевченко навчався в Академії мистецтв у Петербурзі, де його роботи отримували високі оцінки.
- Повернувшись в Україну, Тарас малював портрети заможних людей і заробляв солідні гонорари.
- Масони, з якими він був знайомий, значно вплинули на формування його світогляду.
- Перший “Кобзар” вийшов у 1840 році накладом 1000 примірників і був розкуплений за 2 тижні.
- Зараз це звучить дивно, але улюбленим поетом Шевченка був Михайло Лермонтов.
Особисте життя та стосунки
- Тарас закохувався кілька разів, але його стосунки часто були короткочасними.
- Княжна Варвара Рєпніна була закохана в Тараса і навіть допомогла йому отримати роботу в Київському університеті.
- Тарас жив з Марією Європеус разом з Сошенком, що призвело до погіршення стосунків між друзями, адже між людьми був любовний трикутник. Зрештою, Марія обрала Тараса.
Міфи та реальність
- Є міф, що Тарас був алкоголіком, але він не дійшов до цієї межі. Цироз печінки, який історики пов’язують зі зловживаннями, ймовірно, у Шевченка з’явився після цинги й умов заслання, а не від алкоголю.
- Тарас відвідував борделі, що було нормальною практикою у той час.
- Коли Тараса викупили, йому було 24 роки. Після звільнення з кріпацтва Тарас став “тусовщиком”, відвідував різноманітні зібрання і грав у карти.
- Кількість пам’ятників Тарасу Шевченку по всьому світу дійсно можна вважати рекордною, але знають його творчість переважно в межах колишнього радянського простору, а не по всьому світу. А така кількість монументів свідчить про те, що українці по всьому світу вважають кобзаря найголовнішим непохитним символом нашої держави.
Внесок у культуру
- Шевченко прагнув, щоб його твори дійшли до широкого кола людей, але більшість його читачів були освіченими дворянами. Адже на той час більшість селян просто не вміли читати. Вони скоріш знали зміст його творів і самого Шевченка як постать, коли як справжньою аудиторією поета на той час була саме інтелігенція.
- Перший “Кобзар”, який вийшов у 1840 році накладом 1000 примірників, буквально знесли з прилавків всього за два тижні 2 тижні. Культ Шевченка виник ще за його життя і зміцнювався після смерті.
- Завдяки його творам, особливо поемі “Гайдамаки”, ми багато знаємо про гайдамаків і козацтво.
- Після смерті друзі Шевченка влаштували його перепоховання, що стало першою акцією солідарності українців у Російській імперії.
Останні роки та смерть
- Після повернення з заслання Шевченко продовжував працювати і розвиватися як художник-гравер.
- Тарас помер у Петербурзі від водянки, маючи велику кількість супутніх хвороб, зокрема і з серцем. Перед цим він мріяв оселитися в Україні.
Тарас Шевченко був надзвичайно різносторонньою особистістю, яка залишила значний слід у культурі та історії України. Його творчість, запальний характер, а також багатогранні таланти зробили його не лише національним героєм, але й символом боротьби за свободу і справедливість. Життя Тараса Шевченка – це історія боротьби, таланту і самовідданості. Він пройшов шлях від кріпака до знаменитого поета і художника, залишивши по собі величезний культурний спадок. Його творчість і сьогодні залишається актуальною, надихаючи нові покоління українців.